Тарас Григорович Шевченко (25 лютого (9 березня) 1814, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) — 26 лютого (10 березня) 1861, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, громадський діяч. Національний герой і символ України. Діяч українського національного руху, член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв (1860).
Літературна спадщина Шевченка, центральну роль у якій відіграє поезія, зокрема збірка «Кобзар», вважається основою сучасної української літератури та багато в чому літературної української мови.
Ім’я Тараса Шевченко відоме у всьому світі!
Все нові й нові покоління прагнутимуть по-своєму прочитати, зрозуміти феномен поета. Шевченко справжній у своєму слові, а у «слові – вічність».
Його поезія – могутня, пісенно народна , грандіозно велична.
Поезія Шевченка у своїй більшості стала народними піснями, музику якої давав сам український народ.
Світ творчості геніального поета не обмежується власне поезією –Великий Кобзар володів всеохоплюючим талантом.
Він увійшов до історії української та світової культури також як талановитий художник-живописець.
Тарас Шевченко відомий як великий майстер акварелі – ним створено 210 акварелей, передусім пейзажів. Він – блискучий портретист (відомо 150 його портретів, у тому числі 43 автопортрета), рисувальник, офортист.
